ДіетаПросто » Особливості харчування юних спортсменів

      Коментарі Вимкнено до ДіетаПросто » Особливості харчування юних спортсменів

ДіетаПросто » Особливості харчування юних спортсменів Особливості харчування юних спортсменів

завантаження.

Статті по темі:

Повноцінне харчування має найважливіше значення для забезпечення протікання обміну речовин і надання істотного впливу на опірність організму дитини, вироблення імунітету до різних захворювань. Правильно організовані раціон і режим харчування підвищують працездатність і витривалість молодого організму, сприяють нормальному фізичному і нервово-психічному розвитку.

У сучасних умовах значення харчування істотно зростає у зв’язку з впливом на формування юного спортсмена таких соціальних факторів, як різке прискорення темпу життя, збільшення обсягу одержуваної пізнавальної інформації, зміна умов виховання в сім’ї.

Зміна харчування є хоча і не єдиною, але основоположною причиною спостережуваного останнім часом у всьому світі нового біологічного явища – акселерації, тобто прискореного фізичного розвитку і статевого дозрівання дітей і підлітків. Потреба дітей у кількості та складі їжі залежить від віку, маси тіла, статі, кліматичних умов, пори року.

За час навчання дитини в школі його організм зазнає значний стрибок у розвитку. Зростання збільшується на 30-50 см, маса тіла – більш ніж на 20 кг, окружність грудної клітини – на 20 см. Протягом 10 років триває окостеніння і зростання скелета, що обумовлюється високим рівнем мінерального обміну. Розвиваються внутрішні органи, нервові клітини головного мозку, настає статеве дозрівання.

З урахуванням фізіолого-біохімічних особливостей організму дітей і підлітків встановлені наступні вікові критерії, що визначають потребу в основних поживних речовинах та енергії: молодший шкільний вік – 7-10 років, середній – 11-13 років і старший, або підлітковий, вік – 14-17 років.

В даний час спорт займає одне з найзначніших місць в житті підростаючого покоління. Систематична м’язова діяльність змінює перебіг біохімічних і фізіологічних процесів, що вимагає внесення певних змін в організацію харчування юних спортсменів. При організації раціонального харчування спортсменів-юніорів слід враховувати наступне:

• калорійність їжі повинна відповідати добовим енерговитратами;

• хімічний склад, калорійність і об’єм їжі повинні знаходиться у розумному співвідношенні з віковими потребами та особливостями організму з урахуванням виду спорту і періоду підготовки;

• необхідно використовувати в харчуванні широкий і різноманітний асортимент продуктів з обов’язковим включенням овочів, фруктів, соків, зелені;

• відсутні продукти слід замінювати тільки рівноцінними, особливо за вмістом білків і жирів;

• обов’язковим є дотримання оптимального режиму харчування.

Енергетичні витрати у юних спортсменів значно вище, ніж у їхніх однолітків, які не займаються спортом, так як для спортивної діяльності характерні інтенсивність і нерівномірність енерговитрат, часто поєднуються з нервово-психічними навантаженнями. Енерговитрати у спортсменів юного віку, пов’язані з руховою активністю, складають 34-38% від загальної витрати енергії за добу.

Найважливіша роль у харчуванні дітей і підлітків, що займаються спортом, відводиться білкам. Недолік білків в раціоні затримує ріст, знижує стійкість до інфекційних захворювань, позначається на розумовому розвитку. Надлишок білків в раціоні також небажаний, тому що викликає зниження опірності стресових ситуацій, викликає передчасне статеве дозрівання.

При активних заняттях спортом слід внести зміни в споживання білків тваринного і рослинного походження. У раціоні юних спортсменів частка білків тваринного походження (м’ясо, субпродукти, риба, птиця, сир, яйця, молоко і молочні продукти) повинна становити не менше 60%, що забезпечить необхідний оптимальний за амінокислотний склад. Інші 40% припадають на білки рослинного походження. Це співвідношення білків тваринного і рослинного походження рекомендується дотримуватися при кожному прийомі їжі. У період тренувань, спрямованих на розвиток швидкісно-силових якостей і збільшення м’язової маси, тваринні білки можуть складати до 80% раціону.

Згідно з новітніми науковими даними, найбільш сприятливе співвідношення білків і жирів в харчуванні молодих спортсменів – 1: 0,8-0,9, виняток становлять зимові види спорту, кінний спорт і плавання. Частка рослинних жирів повинна досягати 25-30% від загальної кількості жирів, що забезпечить оптимальний вміст в раціоні поліненасичених жирних кислот.

Вуглеводний обмін у дітей та підлітків характеризується підвищеною інтенсивністю. На відміну від організму дорослої людини організм дитини не має здатність до швидкої мобілізації внутрішніх вуглеводних ресурсів і підтримці необхідної інтенсивності вуглеводного обміну при збільшенні фізичного навантаження. У зв’язку з цими особливостями молодого організму рекомендується основну масу вуглеводів (60-70% від загальної кількості) споживати з їжею у вигляді полісахаридів, 25-30% повинно припадати на прості і легкозасвоювані вуглеводи (цукор, фруктоза, глюкоза) і 5% – на харчові волокна.

У дітей, що активно займаються спортом, зростає потреба в мінеральних речовинах, особливо в калії, магнії, кальції, фосфорі, залозі. За статистикою, у віці від 11 до 16 років близько 26-29% юних спортсменів мають знижені показники ферростатусе, що свідчить про наявність початкових форм залізодефіцитного стану. Особливо часто недолік заліза зустрічається у 15-16-річних спортсменів, так як на цей вік припадає середина пубертатного періоду, в якому відбуваються значні зміни у структурі та функціях нервової, ендокринної та інших систем. При виникненні залізодефіцитної анемії різних форм рекомендується дотримуватися дієти, яка полягає в поєднанні м’ясної нежирної їжі з овочами та фруктами.

Планування раціону юних спортсменів має здійснюватися під наглядом тренерів, лікарів-педіатрів і лікарів-фахівців.

У молодих спортсменів часто спостерігається дефіцит вітамінів, необхідних для забезпечення стійкості та інтенсивності метаболічних процесів. Регулярне включення в раціон близько 400 г овочів і 500 г фруктів, ягід, соків в день дозволяє ліквідувати вітамінний дефіцит. Підвищену потребу юних спортсменів у вітамінах і мінералах не завжди вдається задовольнити за рахунок раціону, особливо взимку і навесні, а також в періоди дуже напружених тренувань або змагань. У таких випадках необхідно проводити курси додаткової комплексної вітамінізації, які призначаються лікарем.

У харчуванні дітей і підлітків, що займаються спортом, можливо і бажано використання продуктів підвищеної біологічної цінності (ППБЦ). Однак зловживати добавками не слід, частка ППБЦ в загальній калорійності раціону не повинна перевищувати 5-10%.

Режим харчування юних спортсменів повинен бути строго встановленим. Зростаючому організму потрібно досить частий прийом їжі (6 разів на день), що включає біологічно активні добавки. При цьому харчова активність повинна доцільно поєднуватися з активністю фізичної. Діти не повинні відвідувати тренування в голодному стані, при цьому не повинно бути великого розриву між фізичними заняттями і наступним прийомом їжі.

Традиційним для молодих спортсменів вважається наступний розподіл їжі за прийомами (у відсотковому співвідношенні із загальною калорійністю): сніданок – 10-20%, другий сніданок – 5-15%, обід – 30%, полуденок – 5-10%, вечеря – 20%, друга вечеря – 5%.

Таким чином, для нормального розвитку організму та підвищення результативності юних спортсменів потрібно поєднання раціонально спланованого навчально-тренувальний процесу і адекватно збалансованого харчування.